Міські ради проти ЛГБТ: як депутати вимагають християнських цінностей

Держава Україна має прийняти стратегію розвитку та підтримки сім’ї, яка має базуватись на духовно-моральних християнських цінностях і природному розумінні сім’ї, як союзу чоловіка та жінки.

Це заклик, який міститься у "Зверненні міської ради до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституції сім’ї в Україні".

Такі звернення розглядались або будуть розглядатись багатьма міськими радами: Тернопільська, Івано-Франківська, Кам’янець-Подільська, Криворізька, Черкаська, Фастівська, Львівська, Сумська…

31 січня 2019 року таку заяву планують винести на голосування сесії міської ради і у Кропивницькому.

Отже, це всеукраїнська хвиля, з ідентичними текстами.

Ми наштовхнулись на проект звернення випадково, коли проводили аналіз проектів рішень міських рад, які були оприлюднені на офіційних сайтах.

Хто ж чи що загрожує інституції сім’ї в Україні та національній безпеці?

Хто ж чи що так налякало авторів горезвісного звернення?

Що робити мусульманам, юдеям чи атеїстам?

Релігійних течій в Україні дуже багато, а ми в державному документі маємо надати панівне становище якійсь одній?

І з чого, раптом, місцеві депутати вирішили, що природа розуміє родину, як союз чоловіка і жінки?

А можливо, зовсім не так? Можливо, що інститут сім’ї зовсім неприродний?

Далі – більше.

Наші шановні депутати наголошують на тому, що держава, замість того, щоб вирішувати важливі соціальні проблеми, такі як безробіття, сирітство, погана медицина і освіта, займається надуманою і неважливою проблемою "так званої дискримінації" людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією".

Знову ж питання.

А що, наші депутати не бачать, що така дискримінація існує?

І їх звернення пряме тому підтвердження, бо воно, по великому рахунку і є проявом цієї дискримінації.

Та й формулювання "нетрадиційна орієнтація" також прояв дискримінації, бо з чого ж хтось вирішив, що в цьому світі традиційне, а що ні. Це суто суб’єктивне сприйняття, яке не варто виносити на широкий загал.

Окрім того, місцевих депутатів лякає запропонована народними депутатами зміна до Конституції, якою пропонується викласти статтю 51 в такій редакції "Право на шлюб, створення сім’ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї".

Нагадаємо, що в чинній редакції говориться про те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.

То чим же так не подобається запропонований варіант? Чи тим, що там ідеться про рівні права? Чи когось лякають рівні обов’язки? Адже новий варіант ніяк не виключає можливості створення сім’ї чоловіком та жінкою.

Ну і найцікавіше.

Ви знали, що несе найбільшу загрозу національній безпеці України?

Ні, це не збройна агресія Росії.

І не корупція.

Насправді, найстрашнішою загрозою є ЛГБТ спільнота.

Що змусило депутатів так думати? Виявляється, що корінь зла криється в "Плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року".

Які ж пункти плану дій так налякали наших депутатів?

  • Легалізація цивільних партнерств для одностатевих пар. Зауважимо, що мова не йде про легалізацію шлюбів. Держава всього на всього гарантує людям можливість спільно вести господарство. Це ж ніяким чином не загрожує певному депутату "К" і не порушує його права на проживання з жінкою.
  • Спрощення процедури зміни (корекції) статі. Тобто кропивницькі депутати вирішили, що вони мають вирішувати долю людей? А можливо кожен громадянин сам для себе визначає, що правильно, а що ні. І ніяка зміна статі не має турбувати наших можновладців. Бо нікого ж не цікавить, що відбувається у них вдома за зачиненими дверима.
  • Заборона дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Тут і говорити нема про що. Внесення даного пункту, до списку таких, які є загрозою і які потрібно вилучити, є дуже дивним. Виявляється авторам звернення просто хочеться дискримінувати когось. Можливо вони просто бояться відповідальності за такі дії?
  • Право на всиновлення дітей трансгендерами, транссексуалами, трансвеститами. А чому власне ні? Чи трансгендер, який має успішний бізнес і бездоганну репутацію буде гіршою родиною для дитини з сиротинця ніж неблагополучна родина, яка вживає алкоголь? Невже головний критерій для всиновлення це наявність "традиційних" батьків?
  • Право на публічну демонстрацію своїх поглядів та переконань представниками ЛГБТ-спільноти. Тобто депутат свої погляди та переконання має право демонструвати на право і наліво? А от ЛГБТ спільнота такого права не має?

Це звернення не викликає жодних інших емоцій окрім обурення. Адже це може стати явним нехтуванням правами людини з боку деяких депутатів.

У Кропивницькому коаліція громадських організацій "Рада Експертів" вже закликала депутатський корпус міськради не голосувати за цей проект рішення, адже він виставить в негативному світлі не лише чиновників, а й усіх містян.

А я закликаю до цього депутатів всіх міст, де планують розглянути аналогічний документ.

Україна має захищати права і свободи всіх своїх громадян.

Ні віросповідання, ні колір шкіри, ні орієнтація не можуть бути приводом для їх обмеження.

В Україні нема місця гомофобії та ненависті.

Олена Сінченко, керівник Секретаріату Кропивницької коаліції громадських організацій "Рада Експертів",  керівник інформаційного відділу у ГО "Асоціація Політичних Наук", спеціально для УП.Життя